Мої Перетічки

Перетічки, мої Перетічки!

Стоїте ви на березі річки,

Де колись протікала Хорол,

А тепер звемо просто – Подол.

Річка висохла з давніх -  давен

Залишилась долина тепер,

В тій долині – маленький ставок,

Навкруг нього стоїть хутірок.

Лише згадки, який він тепер!

Над ним час свої крила простер:

Нема царства, комуни нема.

Прощай царство, комуні  - хана!

А були в нас заводи і школа була,

Тут всі працювали , усім їм хвала.

І спирт попивали на свято  завжди

Та горя не знали, не знали й біди.

Задумалось Леніну світ покорить,

Розумних всіх знищить,заможніх розбить.

Так черга дійшла і на мій хутірок –

Розбили заводи, вони в порошок.

Багато людей залишилось без крову;

Пішли всі далеко, а хто і до Львову –

Бо холод  і голод в двадцятих прийшов –

Так «вождь» і мучитель рецепти знайшов.

     І мучились довго мої земляки,

Бо так диктували весь час «вожаки».

Залишилось мало людей в хутірку,

І їм я виношу Подяку палку!

        Ошатні будови, квітучі сади –

Усе це для нас залишили діди.

Жили, щоб багато у нашім селі

Всі люди хороші : старі  і малі.

     

       

м. Новосибірськ.  1965 рік.